– Працюю менеджером на фірмі з вироблення пічного палива. Крім роботи, я живу сім’єю. У вільний час буваємо переважно вдома. Мені комфортно у Черкасах, бо тут рідні вулиці, рідні будинки, люди привітні. Тут минає все моє життя. У минулому грав на гітарі. Я працював у ресторані «Пролісок». У мене був гарний колектив. Дуже сумую за тими часами: і люди були добрішими, і свята веселішими. А зараз дивишся, як наші депутати грабують Україну і Черкаси, зокрема. Завод «Хімволокно» мій батько з першого кілочка будував, і я не останню роль свого часу відіграв. А тоді що? Депутати приїхали, вирізали все залізо, станки. І все, стоїть тепер завод. Люди бігають на вулиці, праці немає.
*просимо з розумінням сприймати зимові фото наших героїв. Над проектом ми почали працювати ще зимою…
реклама