Хоспіс планують розмістити поблизу онко-диспансеру

 До кінця року місцеві активісти сподіваються подати на розгляд Черкаської обласної ради готовий план-проект створення хоспісу для безнадійних хворих. Про це повідомила на сьогоднішній зустрічі з пресою голова правління ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Олена Стрижак.

План-проект включає в себе підрахунок загальної кількості людей, що потребують такої допомоги, підбір приміщення, а також оцінка необхідного обладнання та меблів для хоспісу. Майбутній такий заклад, згідно з проектом, буде знаходитись в Черкасах і матиме 45 ліжок, 2 із яких дитячі, а також по одному ліжку в районних центрах. Нині йде процес підбору необхідного приміщення, що має відповідати певним технічним характеристикам і скоріш за все розташовуватиметься поблизу онко-диспансера.

Олена Стрижак повідомила, що в області близько 1800 чоловік щорічно потребують паліативної та хоспісної допомоги. Наразі ж в обласній лікарні існує лише 15 ліжок для таких хворих.

Основна проблема, за словами активістів, у тому, що громадськість, і в тому числі влада, просто не розуміють різниці між паліативною і хоспісною допомогою. Паліативна допомога призначена для людей, що хворіють довгий час, іноді навіть протягом кількох років. Хоспіси ж призначені для помираючих хворих. Там здійснюється не тільки медичний нагляд за хворим, а також і психологічна робота з ним та його родичами.

– Перешкоджає створенню в нашому місті та області Європейської системи допомоги невиліковно хворим місцева влада. А саме небажання чиновників розробити проект програми паліативного розвитку області до 2018 року та прийняти її до виконання. Тому розробкою такого проекту займаються громадські організації, – роз’яснила керівник дитячого центру ЧОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Тамара Борисова. – Інша перешкода: відсутність фінансування. Адже сума, в яку обійдеться один такий хоспіс, рахується мільйонами гривень. Зараз же представники МОЗ сидять, схрестивши пальці, аби ніхто їх не чіпав і не просив грошей на відкриття таких закладів. Поки громадськість не дійде до критичної точки, жодної реакції від них чекати марно.

Однак, потребу в існуванні хоспісу відчувають на собі не тільки дорослі, але й діти. Так, в Черкаській області за півріччя з’явилося 10 невиліковно хворих дітей. Ця цифра, до речі, значно зросла, порівняно з минулими роками. У такому випадку ситуація ускладнюється психологічним станом батьків, котрим надзвичайно важко дивитися, як у них вдома помирає їх дитина. Психологічна допомога, що надається в хоспісах, вкрай важлива для таких батьків.