Засуджений активіст: «Мене взяли, щоб поставити галочку в справі»

Активіст Ярослав Приходько, якого через підняття прапору Європейського Союзу на щоглу перед Черкаською міською радою на два місяці посадили під домашній арешт, підозрюють у насильстві щодо правоохоронця. Мовляв, Ярослав під час штовханини завдав міліціонеру тілесних ушкоджень й за це йому загрожує до 5 років позбавлення волі.

Однак Ярослав у коментарі «Радіо «Свобода» запевнив, що нікого не бив.

– Я безпосередньо був біля щогли. А перед цим ми з групою жіночок оточили старшого лейтенанта, який керував правоохоронцями. За цей момент мені інкримінують злісну непокору міліції із нанесенням тілесних ушкоджень середньої тяжкості. А біля щогли я тримав оборону. Мене витягала міліція, мало куртку не порвали. Вони просто взяли людину із малозабезпеченої сім’ї, яку немає кому захистити, щоб поставити галочку у цій справі, – вважає Ярослав..

Тепер Ярослав за рішенням суду впродовж двох місяців, поки не закінчиться слідство, сидітиме під домашнім арештом із шостої ранку до шостої вечора. До того ж, Приходько був на Євромайдані у Києві в ніч «кривавого розгону» з 29 на 30 листопада. Донині з жахом згадує, як три кілометри втікав від двох «беркутівців».

Один із лідерів молодіжного руху спротиву у Черкасах Ігор Сичов, який одразу після дзвінка Приходька з іншими євромайданівцями виїхав до суду, переконаний: ситуація розвивалася б по-іншому, якби не втрутилися громадські активісти та не було розголосу в місцевих ЗМІ.

– Щойно до нього заїхали слідчі, він почав обдзвонювати активістів, яких він знав. Буквально за годину ми вже всі були в суді, і депутати опозиційні підтягнулися туди. Звичайно, система така, що не вдалося нічого в суді досягти. Але він залишився більш-менш на свободі, хоча два місяці і має перебувати під домашнім арештом, – каже Сичов.

Він переконує, що місцеві активісти-євромайданівці готові об’єднуватися та захищати кожного, проти кого діє владна система.

Утім, студент Захар Колісніченко вважає, що черкащани поки ще не можуть самоорганізуватися без політики. Хлопець був одним із трьох черкащан, які у перший день Євромайдану на заклики столичних журналістів у соцмережах вийшли на площу Богдана Хмельницького на підтримку євроінтеграції. Пізніше неодноразово їздив на київський Євромайдан, ходив на акції протесту в Черкасах. Але доти, каже, доки вони не перетворилися на політичну агітацію.

– Більшість моїх знайомих не хотіли слухати відверту агітацію. Але щоби якось долучитися, вони туди все ж ходили. На мою думку, на превеликий жаль, маю сумнів щодо того, що можуть об’єднатися без якихось політичних підтекстів. От як студенти об’єднувалися: вони організовувалися ніби самі, але поштовх все одно має хтось дати, – каже Колісніченко.

На його думку, поштовх до об’єднання мають давати громадські організації та митці. Однак у Черкасах більший авторитет наразі мають політики.

Нині на черкаських площах вже немає студентських мітингів. Залишився лише місцевий Євромайдан, де збирається від ста до трьохсот людей, переважно у віці. Через це місцева опозиція вирішила переформатувати мирне зібрання. Замість щоденних мітингів, черкаський Євромайдан збереться ще двічі серед тижня та у суботу на підсумкове віче.