Гуманітарний заступник голови Черкаської облдержадміністрації Тетяна Прітченко – людина місцева. На відміну від багатьох інших колишніх і нинішніх заступників Сергія Тулуба. Вона розпочинала свою кар’єру вчителем математики, а нині є єдиною жінкою-заступником в оточенні «донецького» губернатора. Каже, це позитивно вплинуло на чоловічий колектив хоча б тому, що чиновники-чоловіки на нарадах стали більше слідкувати за своєю мовою.
Як гуманітарний заступник Тетяна Федорівна насамперед змушена роз’яснювати черкащанам необхідність реалізації соціальних ініціатив Президента України. І, звісно, вона не погоджується з тим, що ці ініціативи Гаранта мають передвиборчий характер. Отже, яка нині ситуація в гуманітарній галузі Черкащини, який з напрямків роботи – найважчий? Про це та інше в розмові з Тетяною Прітченко.
– Яким напрямком у гуманітарній сфері доводиться нині займатися найбільше?
– Мені підпорядковані Головні управління охорони здоров’я, освіти і соціального захисту, а також з управлінь – це культура, молодь, служба у справах дітей, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Крім того, я є куратором пенсійного фонду, обласної санітарної епідеміологічної станції і ряду інших структур. Взагалі, можна сказати, що гуманітарна сфера – має до всього відношення. Адже навіть якщо захід проводиться в сільському господарстві, то там теж присутня гуманітарна сфера. Враховуючи, що я сама за фахом вчитель математики, працювала у школі, в позашкільному закладі, тому напрямок освіти є максимально близьким для мене. Якщо ж говорити про роботу соціальних служб, то в цьому питанні теж маю велику практику як людина, що багато років очолювала службу у справах дітей. Щодо питань охорони здоров’я, то це, звичайно, нова ділянка. Тому коли п’ять місяців тому прийшла на цю посаду, і мене запросили взяти участь у підсумковому засіданні колегії Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф, то найперше мені довелося проаналізувати роботу потужної галузі охорони здоров’я. Я виокремила для себе принципові речі і змогла окреслити пріоритетні напрямки розвитку та шляхи вирішення проблемних питань галузі. Ви знаєте, у той час саме звалилися проблеми по «Фрезеніусу». Але знайшлися люди, які мені допомагали. Приїжджала голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва з фахівцями з Міністерства і Верховної Ради. Я не скажу, що я зараз великий фахівець в галузі медицини, але як куратор галузі, намагаюся виділяти деякі основні проблеми. Ми хоч і не є пілотною областю у питанні реформування охорони здоров’я, але намагаємося покращити якість медичних послуг. Перш за все це ланка первинної медицини. Зокрема забезпечення максимально короткого терміну прибуття швидкої допомоги до хворого, а також доставлення людини до закладу того рівня медичної допомоги, якого вона потребує. Маємо і зрушення. Зокрема, в Чорнобаївському районі презентували чотири медичні округи, де за 20 хвилин карета швидкої допомоги доїжджає в будь-який населений пункт.
– Тут ми вже змушені зачепити не лише гуманітарну галузь… Так, швидкість надання медичної допомоги залежить і від якості доріг. Знаю село в Звенигородському районі, де є вулиці, по яких карета швидкої допомоги просто не проїде.
– Дійсно, дороги є негативною складовою процесу реформування медицини.
– Ви згадали за «Фрезеніус». Яка ситуація з цим гемодіалізним центром станом на сьогодні?
– Все вирішилося і слава Богу! Сесією облради прийняте рішення по виділенню коштів. Кошти виділили і місцеві бюджети. І зараз відпрацьовується механізм укладання договору. На сьогодні люди отримують медичну допомогу у повному обсязі. Але зауважу, що я за все своє життя не отримувала стільки образ, скільки отримала від пацієнтів «Фрезеніусу». Мене дивує їх безапеляційність. Так, я розумію, що за відсутності надання послуги гемодіалізу вони приречені. Але у нас є і онкохворі, хворі на цукровий діабет в області. Тож не можна вирішувати такі болючі питання скандалами і прокльонами. Бо весь негатив, направлений людиною, повертається до неї. У даний час надання послуг хворим з хронічною нирковою недостатністю активно розвивається. Та головне, щоб люди були здорові і було якомога менше людей, які потребують саме цієї допомоги.
– На що найбільше направлений вектор вашої уваги сьогодні?
– У зв’язку з реалізацією соціальних ініціатив Президента, дуже багато зараз працюємо з управлінням соцзахисту. Ми створили робочу групу, за кожною з 17-ти соціальних ініціатив закріпили управління, підготували презентаційний матеріал. Адже треба бачити стан справ в динаміці за три останні роки. Ось під рукою буклет. По кожній ініціативі Президента в нас показана динаміка роботи. Щотижня ми презентуємо громадськості виконання соціальних ініціатив. Днями презентували таку соціальну ініціативу як введення нових посад соціальних працівників, а також проект програми зайнятості. Окремо інформуватимемо про виплату вкладів Ощадбанку. До речі, динаміка виплат мене приємно вражає. Які проблеми у сфері соцзахисту? У цілому соцзахист є найбільш нестабільним напрямком. Викликає тривогу занижений формульний розрахунок для закладів, які підпорядковані Мінсоцполітиці. Пропозиції щодо удосконалення роботи ми мали можливість донести до Віце-прем’єр-міністра С.Л. Тігіпка під час його робочої поїздки в нашу область.
– Щодо армії соцпрацівників, яких влада направить у село. Як це вирішуватиметься на елементарному побутовому рівні у плані забезпечення житлом тощо?
– Підбір працівника, як правило, проводиться з тієї ж території, де він живе. Там він і працюватиме, надаючи допомогу людям.
“Нехай якась ініціатива і не буде виконана так, як би цього хотілося. Але все рівно у нас є стратегія“.
– Соціальні ініціативи Президента покликані показати владу в позитивному світлі перед виборами. Але за прогнозами експертів, ці соціальні ініціативи можуть обернутися економічними проблемами в майбутньому…
– Я не економіст, але як вчитель математики люблю говорити мовою цифр. Нехай якась ініціатива і не буде виконана так, як би цього хотілося. Але все рівно у нас є стратегія. Ми повинні працювати на подолання бідності. От подивіться на рівень заробітної плати на Черкащині. У 2010 році середній рівень зарплат по області був 1835 гривень. Торік цей показник складав 2135 гривень. А цього року – 2,5 тис. грн. Ви бачите є ріст, а це значить, що є рух вперед, що б хто не говорив. Так, не буває чогось лише позитивного, або лише негативного. Але тільки того, хто нічого не робить, ніхто не критикуватиме. Якщо людина щось робить, то обов’язково її критикуватимуть. Ми нині працюємо над подоланням бідності. І мені подобається фраза голови облдержадміністрації Сергія Борисовича Тулуба, який говорить: «Працююча людина не повинна бути бідною». Тому переконана: соціальні ініціативи Президента – шлях до подолання бідності.
На робочому столі у Тетяни Прітченко лежать аркуші з переліченими соціальними ініціативами. Виконані позначені маркером
– Враховуючи, що ви прийшли на цю посаду зі служби в справах дітей, то цікавить, з ким вам було легше працювати: з дітьми чи чиновниками?
– Я була керівником обласного рівня і на попередній посаді також працювала з посадовцями. Менше працювала з дітьми, бо з ними працюють більше районна і міська ланки. А рівень області – це більше методичний центр. Попередня робота конкретна в долях дітей які потребували допомоги і вирішивши проблему ми отримували конкретний результат. Нинішня моя посада – це коордиція роботи управлінь, масових заходів, які пройшли і залишилися в історії.
– Прийшовши на цю посаду, ви підтримуєте стосунки з попередниками?
– Обов’язково. Свого часу посаду начальника служби у справах дітей мені запропонував Анатолій Іванович Кузьмінський, який тоді був заступником голови облдержадміністрації з гуманітарних питань. Це було в 1999 році. Скажу, що це дуже мудра, фахова, інтелектуальна людина. У нього є чому повчитися. І скільки я перебуватиму на цій посаді, буду з ним і далі радитися, буду в нього вчитися. Наступним гуманітарним заступником був Анатолій Юзефович Чабан. Ми з ним тісно спілкуємося. Він нині є радником голови з питань гуманітарного напрямку. Мені дуже допомагають його титанічні знання краю, історії області, практичний досвід. Щодо Юрія Васильовича Тимошенка, то він недовго перебував на цій посаді і він досить молода людина. Тому мені з ним радитися не має потреби. Нині ж найдосвідченішим серед заступників є Сергій Віталійович Рябцев. Ми можемо порадитися, обговорити проблему і отримати допомогу.
– Наскільки я розумію, ви відповідальні і за організацію виборчого процесу?
– Влада забезпечує організаційні моменти: приміщення, обладнання, зв’язок. Безпосереднім виконавцем зазначеної роботи є управління з питань регіональної політики.
– А ви партійна?
– Я член Партії регіонів. Я була колись лише в Комуністичній партії. До цього я не входила до жодної з партій, і від цього гірше не працювала. Але якщо я в цій команді працюю, то є членом партії влади.
– Як вам – жінці – працюється серед інших заступників губернатора, чоловіків? І чи не відчувається, що гуманітарна сфера нині розглядається за залишковим принципом?
– Ні! Такого немає! Насправді я маю дотичність до всіх галузей і заходів. Чи це буде відкриття ринку «Фермерський», чи це урочистості до Дня медичного працівника. І мені дуже приємно, що Сергій Борисович саме мені, жінці, довірив дуже важливу ділянку роботи.
“Мені дуже приємно, що Сергій Борисович саме мені, жінці, довірив дуже важливу ділянку роботи”.
– Чи в вас вуха не в’януть під час нарад і розбору польотів? Адже в основному, чиновницька команда – це чоловіча команда.
– Вуха не в’януть. Сергій Борисович сказав, що у зв’язку з тим, що в нас тепер серед заступників є жінка, це спонукатиме нас ще більше слідкувати за своїм мовленням і уникати поганих слів.
– Як ви відпочиваєте?
– Для відпочинку маю дуже мало часу. Люблю проводити час разом з родиною. Ми живемо в квартирі неподалік Дніпра, тож любимо виїжджати разом на природу. Найбільше люблю відпочивати в лісі. Він мене приваблює своїми віковими деревами. Просто відчуваєш, скільки у них енергії та таємниць історії.
– І насамкінець цікаво, що ви любите читати?
– З класики люблю Льва Толстого – «Крейцерова соната». Це один з моїх улюблених творів. А ще люблю О. Генрі («Пурпурне плаття», «Персики»). З останнього прочитала «Печать Єви» Єлєни Щолокової. Купила книгу в Києві на презентації.
реклама
Коментарі
Галина)))Г..... вже підлизується)
І чим маніпулюєте. Що ви реально отримуєте 18 тисяч, а продавець магазину 2 тисячі, то якщо скласти разом та поділити на двох, то продавець отримує 10 тисяч гривень. Мабуть у Юльки навчилися брехати. А взагалі, для вас пані, мовою цифр говорить сатана, а не православний. І не кічиться тим, що саме впало, і не приписує собі в доробок.
Стрічка RSS коментарів цього запису