9-10 березня у Черкаському драматичному театрі відбудеться наймасштабніша подія культурного життя міста – прем’єра третьої частини тетралогії Богдана Стельмаха «Тарас. Слова». Як йде підготовка в останні дні перед спектаклем, розповіли його безпосередні учасники.
– Уже не зовсім розумію, що відбувається навколо. Я не те що, не в собі, але, як говорять деякі люди, трошки не в адекваті.
– Так, у мене, до речі, з ним велика проблема, – підтверджує слова актора режисер постановки «Тарас. Слова» Сергій Проскурня. – Євген настільки емоційно працює на пробах (ми навіть слово «репетиція» намагаємося не вживати, тому що це – ніби повторення). У нас кожна проба – це проба. Я йому постійно кажу: «Що ти будеш робити через півгодини? Трошки зніми». А він мені відповідає: «Ти не знаєш мій потенціал!». Він дійсно людина-фестиваль. У цьому вони з Шевченком дуже схожі. Адже й справді схожі, – киває, сміючись, на Євгена режисер.
За словами Сергія Владиславовича, Євген – надзвичайно експресивний актор, вміє заполонити собою на сцені гігантський простір і, при цьому, не втрачає контакт із партнерами й не тягне простирадло на себе.
На відміну від головного актора, директор Черкаського драмтеатру Володимир Осипов почувається досить спокійно й стабільно.
Володимир Осипов сподівається, що прем’єра вплине на гуманітарний клімат Черкащини
– Минулого року мені було складно говорити на тему підготовки до прем’єри. Тоді була закладена значна матеріальна база. Цього року нам не потрібні значні грошові витрати: ми максимально використовуємо минулорічні декорації, костюми, реквізит. Тому я позитивно оцінюю ситуацію.
У цьогорічній виставі, як і обіцяв режисер, потроху з’являтиметься колір.
– Євген привіз із Києва (зі своїх скринь дістав) прекрасний кроливецький рушник, витканий яскраво-червоним кольором. Цей рушник у нас цілу історію проживає на сцені, – говорить автор постановки.
– Як символ нездійсненного шлюбу Шевченка, – додає Євген.
Автограф-сесія виконавця ролі молодого Шевченка в п’єсі "Тарас. Слова"
Головний актор задоволений тим, що матеріал вистави виявився надзвичайно природнім:
– Таких особистостей, як Тарас Шевченко, змальовують дещо таким собі пам’ятником. Я цього боюся, і мені приємно, що Сергій, як режисер, цього також боїться і від цього відходить.
Актор та режисер переконані, що Шевченко – це бренд Черкас, який працює на нього, і місто повинно працювати на нього.
Наостанок режисер не стримався і розкрив свій секрет: усі чотири частини тетралогії поставлять не в 2014 році, а восени 2013. На це він йде задля того, щоб подивитися на результат і мати до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка певний запас часу.
Нагадаємо, що Сергій Проскурня має намір поставити на черкаській сцені всі чотири частини тетралогії. Минулого року відбулася прем’єра четвертої частини «Тарас. Слава», цьогоріч – третьої. Таким чином, постановник рухається у зворотньому напрямку – від смерті до народження Шевченка.
Крім того, Сергій Владиславович разом із черкаським міським головою Сергієм Одаричем, який патронує постановку, вже розробляють міжнародний туристичний маршрут, який починатиметься із Черкас, заїжджатиме в Канів, Моринці та Кирилівку.
Автограф Євгена Нищука для читачів "Прочерку"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису